На кафедрі загальної педагогіки та андрагогіки відбувся міжкафедральний науково-теоретичний семінар «Теорія і практика управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук»

11 грудня 2025 р. на кафедрі загальної педагогіки та андрагогіки спільно з кафедрою педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбувся міжкафедральний науково-теоретичний семінар «Теорія і практика управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук».

Ректорка університету, докторка педагогічних наук, професорка Марина Гриньова наголосила, що сучасний етап розвитку вищої освіти України характеризується безпрецедентними викликами, пов’язаними з цифровою трансформацією освітнього простору, воєнним станом, що актуалізував потребу в гнучких, адаптивних моделях підготовки педагогічних та науково-педагогічних кадрів. В умовах глобалізації та інтенсивної євроінтеграції України особливого значення набуває підготовка конкурентоспроможних на міжнародному ринку праці магістрів освітніх, педагогічних наук, здатних не лише відтворювати усталені педагогічні практики, а й генерувати інноваційні освітні рішення, впроваджувати передові технології навчання та здійснювати наукові дослідження на рівні світових стандартів.

Сьогодення вимагає від майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук здатності до творчого їх застосування, критичного осмислення можливостей та обмежень, розробки інноваційних методик викладання в гібридному та онлайн-середовищі. Також слід акцентувати увагу на те, що Україна перебуває в активній фазі інтеграції до Європейського простору вищої освіти, що передбачає гармонізацію освітніх стандартів, забезпечення мобільності здобувачів вищої освіти та викладачів, розвиток дослідницької інфраструктури відповідно до європейських вимог. У цьому контексті професійно-творчий розвиток майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук набуває особливого значення як фактор підвищення міжнародної конкурентоспроможності української системи вищої освіти та забезпечення її сталого розвитку.

Спікер семінару, завідувач кафедри загальної педагогіки та андрагогіки, доктор педагогічних наук, професор Володимир Мокляк закцентував увагу на тому, що сучасна система управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук в Україні функціонує в полі «подвійної відповідальності»: з одного боку – відповідності національним правовим вимогам, з іншого – узгодженості з рамковими документами Європейського простору вищої освіти (EHEA) та політиками ЄС.

Професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна Андрій Ткаченко відзначив, що європейська педагогічна освіта характеризується багаторівневою системою управління якістю підготовки, тісною взаємодією між університетами, школами-партнерами та науковими інститутами. У країнах ЄС управління розвитком майбутніх педагогів спирається на принципи автономії, рефлексивності, професійної відповідальності та творчої свободи.

Україна поступово наближається до європейських стандартів педагогічної освіти, однак процес управління професійно-творчим розвитком потребує цілеспрямованої модернізації.

Професорка кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Леся Петренко відзначила, що управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук є складним соціально-педагогічним феноменом, який інтегрує в собі гуманістичні, акмеологічні, компетентнісні та управлінські підходи. Соціально-педагогічні детермінанти цього процесу охоплюють систему зовнішніх і внутрішніх чинників – від державної політики у сфері освіти до особистісно-мотиваційної сфери здобувачів вищої освіти. Вони визначають умови ефективного формування творчої педагогічної компетентності та дослідницької культури майбутніх фахівців.

Аналіз освітніх програм українських закладів вищої освіти засвідчив наявність спільних тенденцій: компетентнісна спрямованість підготовки, інтеграція науково-дослідної та творчо-практичної діяльності, розвиток педагогічної майстерності, упровадження міждисциплінарних і цифрових технологій навчання. Водночас спостерігаються суттєві розбіжності у профільній спеціалізації освітніх програм – від андрагогічного до STEM-інженерно-педагогічного та управлінсько-аналітичного спрямування.

Завідувачка кафедри педагогічної майстеності та менеджменту імені І. А. Зязюна професорка Олена Жданова-Неділько зазначила, що концептуальні засади управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук у вимірі Європи передбачають реалізацію завдань, які сприяють обґрунтованому вирішенню проблеми та різноаспектного й цілеспрямованого досягнення мети.

Зважаючи на європейський контекст та особливості підготовки магістрантів освітніх, педагогічних наук, виокремлюємо такі завдання: забезпечити європейський рівень якості професійно-творчого розвитку магістрантів відповідно до стандартів EQF та вимог Болонського процесу; інтегрувати цифрові компетентності в систему професійно-творчого розвитку відповідно до рамки DigCompEdu; створити мережеву систему міжнародної співпраці для обміну кращими практиками та реалізації спільних освітніх проєктів; розвинути дослідницьку компетентність майбутніх магістрів через участь у міжнародних дослідницьких проєктах та програмах; забезпечити мобільність та гнучкість освітніх траекторій у відповідності до принципів ECTS.

Професорка кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Олена Ільченко звернула увагу на те, що концепція управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук – це теоретично обґрунтована система методологічних, організаційних, педагогічних і технологічних положень, спрямована на формування цілісної моделі управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук.

Професорка кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна Наталія Кононец зауважила, що науково-методичне забезпечення процесу управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук становить багатокомпонентну систему, що включає сукупність нормативно-правових, концептуальних, програмно-методичних, інформаційних, дидактичних, діагностичних матеріалів та ресурсів, які регламентують, спрямовують та забезпечують організацію освітнього процесу, спрямованого на формування професійно-творчої компетентності магістрантів.

Докторантка Тетяна Рожнова представила доповідь, присвячену теорії і практиці управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук. Було представлено модель управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук під час професійної підготовки та етапи її впровадження.

В обговоренні також узяли участь докторка педагогічних наук, професорка Валентина Цина, кандидати педагогічних наук, доценти Алла Хоменко, Оксана Большая, Ірина Бабенко, кандидатка економічних наук Інна Іщенко, доцентка Ніна Пивовар.

За підсумками обговорення на науковому семінарі учасники сформулювали пріоритетні шляхи вдосконалення управління професійно-творчим розвитком майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук на чотирьох взаємопов’язаних рівнях. На державному рівні: удосконалення нормативно-правового забезпечення, створення системи грантової підтримки професійно-творчого розвитку діяльності магістрантів, розвиток єдиного освітньо-наукового простору, інтегрованого в європейський дослідницький простір. На інституційному рівні: модернізація освітніх програм на засадах компетентнісного та дослідницького підходів, розвиток науково-дослідницької інфраструктури, створення системи науково-методичного супроводу, розширення міжнародного співробітництва.

На процесуальному рівні: впровадження інноваційних технологій навчання, вдосконалення системи оцінювання, розвиток цифрового освітнього середовища. На індивідуальному рівні: забезпечення індивідуалізації професійної підготовки, психологічна підтримка, формування культури наукової діяльності та академічної доброчесності.