На кафедрі загальної педагогіки та андрагогіки відбувся науково-теоретичний семінар «Система професійної підготовки майбутніх учителів технологій до науково-дослідницької діяльності»
5 лютого 2026 р. на кафедрі загальної педагогіки та андрагогіки спільно з кафедрою педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбувся науково-теоретичний семінар «Система професійної підготовки майбутніх учителів технологій до науково-дослідницької діяльності».
Ректорка університету, докторка педагогічних наук, професорка Марина Гриньова відкрила семінар, закцентувавши увагу на високій актуальності теми наукового дослідження, присвяченого підготовці майбутніх учителів технологій до науково-дослідницької діяльності. Вона підкреслила, що в умовах сучасних освітніх трансформацій та цифровізації формування дослідницької суб’єктності здобувача стає фундаментом для розвитку професійної компетентності вчителя нового покоління. Зазначила, що саме здатність педагога до наукового пошуку, інноваційної діяльності та генерування нових технологічних рішень є ключовим запитом Нової української школи. Професорка зауважила, що дієві механізми інтеграції теорії з практикою через створення інноваційних лабораторій та коучинг-центрів робить їх вагомим внеском у розвиток сучасної педагогічної науки.
Докторка педагогічних наук, професорка кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Леся Петренко наголосила на актуальності формування науково-дослідницького освітнього середовища як стратегічного аспекту безпеки сучасного суспільства. Вона підкреслила, що Стратегія розвитку вищої освіти в Україні вимагає тісного зв’язку навчання з наукою для забезпечення конкурентоспроможності майбутніх фахівців. Було зазначено, що в умовах високотехнологічної економіки підготовка здобувачів, здатних до критичного мислення та інноваційної діяльності, є фундаментальною умовою інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Професорка зауважила, що лише через системне залучення молоді до наукового пошуку можна забезпечити якісну трансформацію вітчизняної освіти відповідно до світових стандартів.
Докторка педагогічних наук, професорка кафедри теорії й методики фізичного виховання, адаптивної та масової фізичної культури Оксана Даниско наголосила на актуальності поєднання наукового пошуку з принципами сталого розвитку та збереженням національних традицій. Вона зосередила увагу на тому, що підготовка вчителя технологій сьогодні неможлива без культурологічно-регіонального підходу, який дозволяє інтегрувати етнодизайн та автентичні промисли в інноваційну діяльність. Було відзначено, що задоволення потреб місцевих громад та реалізація завдань Нової української школи вимагають від здобувачів здатності відроджувати народні ремесла засобами сучасних технологій. Професорка висловила переконання, що розвиток наукового потенціалу молоді через вивчення нематеріальної культурної спадщини є запорукою формування патріотизму та професійної відповідальності майбутнього педагога.
Докторка педагогічних наук, доцентка кафедри культурології, філософії та музеєзнавства Рената Винничук зосередила увагу на актуальності розроблення цілісних організаційно-методичних основ підготовки майбутніх учителів технологій до науково-дослідницької діяльності. Вона акцентувала на тому, що сучасний етап реформування вищої освіти потребує створення чітких алгоритмів та інноваційних методик, які б дозволили ефективно інтегрувати науковий пошук у структуру освітнього процесу. Доцентка відзначила, що формування дослідницької компетентності здобувачів вимагає не лише оновлення змісту дисциплін, а й впровадження нових форм взаємодії, таких як наукові коучинг-центри та віртуальні дослідницькі лабораторії. Вона переконана, що лише системний методичний підхід, який поєднує традиційні академічні стандарти з новітніми інструментами цифровізації, дозволить закладам вищої освіти готувати фахівців, здатних до самостійної наукової творчості та професійної мобільності.
Спікер семінару, завідувач кафедри загальної педагогіки та андрагогіки, доктор педагогічних наук, професор Володимир Мокляк зосередив увагу на викликах, які ставить перед технологічною освітою стрімка цифровізація та панування інформаційних мереж. Він наголосив, що розвиток аналітичних навичок і цифрової грамотності є критично важливим інструментом протидії «кліповому мисленню» та поверховості у сприйнятті знань. Професор підкреслив, що науково-дослідницька діяльність має стати базою для верифікації інформації, дозволяючи здобувачу ефективно працювати у віртуальному просторі без втрати глибини наукового аналізу та володіти високою комунікативною культурою та здатністю критично оцінювати джерела інформації в глобалізованому світі.
Доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і методики технологічної освіти Андрій Цина зосередив увагу на актуальності поєднання наукової діяльності здобувачів із принципами сталого розвитку. Він акцентував на тому, що підготовка вчителя технологій має спиратися на соціокультурні запити регіону та відродження народних промислів засобами новітніх технологій. Було відзначено, що інтеграція національної самобутності в інноваційні проєкти сприяє не лише професійному становленню, а й патріотичному вихованню майбутніх педагогів. Професор висловив переконання, що поєднання академічної науки з культурним досвідом територіальних громад є дієвим механізмом реалізації концепції Нової української школи.
Під час семінару докторка педагогічних наук, професорка кафедри культурології, філософії та музеєзнавства Любов Кравченко проаналізувала актуальність розроблення та впровадження ефективних дидактичних механізмів науково-дослідницької діяльності майбутніх педагогів. Вона вказала на те, що в умовах динамічних освітніх змін успішність професійної підготовки залежить від застосування методів, які трансформують здобувача з пасивного отримувача знань в активного дослідника. Було засвідчено, що такі дидактичні засоби, як проблемний виклад лекційного матеріалу та виконання завдань дослідницького характеру є фундаментом для розвитку критичного мислення молоді. Професорка підсумувала, що інтеграція дидактичних механізмів НДД у кожну ланку освітнього процесу дозволяє сформувати готовність до інноваційного розв’язання складних фахових завдань.
Докторантка Ольга Титаренко презентувала модель системи професійної підготовки майбутніх учителів технологій до науково-дослідницької діяльності, висвітлила зміст етапів науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів технологій, структуру дослідницької діяльності, загальні та спеціальні принципи, характеристики освітнього середовища.
У дискусії також узяли участь доктори педагогічних наук, професори Олена Жданова-Неділько, Олена Ільченко, Наталія Кононец, Наталія Сулаєва, Андрій Ткаченко, Павло Хоменко, кандидатка педагогічних наук, доцентка Алла Хоменко.
За результатами обговорення учасники семінару визначили пріоритетні напрями розвитку науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів технологій:
на державному рівні: підтримка інноваційних освітньо-наукових проєктів, інтеграція вітчизняної освіти до Європейського дослідницького простору та розвиток цифрової інфраструктури ЗВО;
на інституційному рівні: модернізація освітніх програм на засадах компетентнісного підходу; створення інноваційних локацій (дизайн-центрів, коучинг-центрів); впровадження моделей трансферу технологій та розвиток системного моніторингу якості підготовки здобувачів;
на процесуальному рівні: широке застосування ІКТ та дистанційних платформ; впровадження дидактичних механізмів проблемного й пошукового навчання; активізація міжнародної наукової комунікації та проєктної діяльності;
на індивідуальному рівні: формування дослідницької суб’єктності та позитивної мотивації до наукового пошуку; розвиток лідерських якостей, креативності та професійної відповідальності майбутнього вчителя-інноватора.
