На кафедрі загальної педагогіки та андрагогіки відбувся міжкафедральний науково-теоретичний семінар «Розвиток ідеї цілісної освіти особистості в європейських світоглядних системах раннього Нового часу»
11 листопада 2025 р. на кафедрі загальної педагогіки та андрагогіки спільно з кафедрою педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбувся міжкафедральний науково-теоретичний семінар «Розвиток ідеї цілісної освіти особистості в європейських світоглядних системах раннього Нового часу».
Ректорка університету, докторка педагогічних наук, професорка Марина Гриньова наголосила, що у сучасних умовах глобалізаційних процесів, технологічних змін і цивілізаційних викликів особливого значення набуває концепція цілісної освіти, спрямована на гармонійний розвиток особистості та формування зрілого суспільства. Цілісна освіта розглядається як провідна педагогічна парадигма ХХІ століття, що поєднує знання, цінності, досвід і духовність у єдиному процесі формування особистості. Цілісна освіта виходить із принципу людиноцентризму, що ґрунтується на визнанні цінності людини як головної мети освітнього процесу. Її завдання полягає у розвитку особистості як єдності інтелектуального, емоційного, морального, фізичного та духовного складників. У цьому контексті освіта перестає бути лише передаванням знань, вона набуває характеру процесу самопізнання, самотворення і становлення життєво компетентної людини.
Спікер семінару, завідувач кафедри загальної педагогіки та андрагогіки професор Володимир Мокляк закцентував на багатоаспектності ідеї цілісної освіти. Він наголосив, що виняткове значення цілісна освіта становить у площині розвитку сутнісних сил особистості. Цілісна освіта виходить із розуміння людини як єдності розуму, емоцій, волі й духовності. Вона сприяє становленню особистості, що усвідомлює власну гідність, мету життя і своє місце у світі. Крім того, цілісна освіта допомагає долати соціальну фрагментарність, відчуження та конфлікти. Освіченість, побудована на цінностях гуманізму й співпраці, сприяє соціальній згуртованості, толерантності та взаєморозумінню між людьми.
Професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна професор Андрій Ткаченко відзначив, що інноваційний розвиток українського освітнього простору спрямований на впровадження науково-педагогічних підходів, що дають змогу подолати фрагментарність традиційного навчання. Цілісна освіта сприяє інтеграції предметів, формуванню системного мислення та здатності бачити взаємозв’язки між природними, соціальними і гуманітарними науками. Це особливо актуально для створення освітніх програм компетентнісного типу, що орієнтовані не лише на знання, але й на практичне їх застосування, співпрацю, творчість та ініціативність. Цілісна освіта дає змогу розглядати здобувача освіти як унікальну особистість із власними цінностями, потребами й потенціалом. Такий підхід стимулює інклюзивність, різноманітність і персоналізацію навчання, що відповідає сучасним європейським тенденціям. Відтак, цілісна освіта стає важливим складником побудови демократичного, справедливого та інноваційного освітнього середовища. Концепція цілісної освіти має фундаментальне значення для розвитку українського освітнього простору, оскільки забезпечує гуманістичну орієнтацію навчання і виховання, інтегрує знання, цінності та практичні вміння, зміцнює національну ідентичність і духовність.
Професорка кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Леся Петренко відзначила, що концепція цілісної освіти має глибоке цивілізаційне значення, оскільки визначає магістральні напрями не лише індивідуального розвитку особистості, але й спрямовує еволюцію суспільства, його духовну, культурну, моральну та наукову динаміку. Ідея цілісної освіти постає як філософсько-педагогічна основа переходу людства від фрагментарного сприйняття світу до інтегрованого, гуманістично орієнтованого способу мислення та дії. Цілісна освіта дає змогу подолати дисциплінарну роз’єднаність, сприяє інтеграції наукових, культурних і моральних знань, формує системне мислення, що є ключовою умовою для вирішення глобальних проблем сучасності.
Завідувачка кафедри дошкільної освіти професорка Олена Гнізділова зазначила, що цілісна освіта відповідає гуманістичним цінностям, що стали базовими для оновлення української освіти після здобуття незалежності. Філософія цілісної освіти є співзвучною концепції «Нова українська школа», в якій підкреслено необхідність цілісного розвитку компетентностей, критичного мислення, емоційного інтелекту та моральної зрілості особистості.
Професорка кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Олена Ільченко звернула увагу на важливість впровадження ранньомодерних ідей цілісної освіти в сучасне освітнє середовище. Цілісна освіта виконує важливу соціалізаційну функцію: вона сприяє формуванню культури співжиття, взаємоповаги, відповідальності та демократичних цінностей. Освічена особистість, здатна мислити критично й діяти морально, стає активним суб’єктом суспільних перетворень.
Завідувачка кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюн професорка Олена Жданова-Неділько зауважила, що цілісна освіта є основою становлення громадянського суспільства, в якому знання поєднуються із соціальною відповідальністю, значна частина яких базується на міжнародних стандартах та є адаптованою до національних потреб через розроблену концептуальну модель проєктування дорадництва.
Дисертант Руслан Басенко представив доповідь, присвячену змісту та шляхам розвитку ідеї цілісної освіти у ранній Новий час. Було розглянуто особливості розвитку ідеї цілісної освіти у світських і релігійних культурно-філософських системах раннього Нового часу.
В обговоренні також узяли участь доктори педагогічних наук, професори Валентина Цина, кандидати педагогічних наук, доценти Алла Хоменко, Оксана Большая, Ірина Бабенко, кандидат економічних наук Інна Іщенко, доцент Ніна Пивовар.
За підсумками обговорення на науковому семінарі учасники сформулювали провідні напрями впровадження ідеї цілісної освіти в сучасний освітній простір: гуманістично-ціннісний; компетентнісно-інтегративний; інноваційно-технологічний; культурно-освітній; психолого-педагогічний; управлінсько-організаційний. Констатували, що упровадження цілісної освіти в сучасному освітньому просторі є складним, багатовимірним процесом, що охоплює гуманістичні, компетентнісні, технологічні, культурні, педагогічні та управлінські аспекти. Реалізація цих напрямів забезпечує формування освітнього середовища, у якому знання поєднуються з цінностями, творчістю й соціальною відповідальністю. Цілісна освіта є не лише освітньою концепцією, а стратегічним шляхом оновлення суспільства на засадах гуманізму, культури та духовності.
