Народився Олександр Пантелеймонович Руденко 29 грудня 1938 року на хуторі Чекисино Лубенського району Полтавської області в сім’ї селянина.
Середню освіту здобув у Ромоданівський залізничній школі № 29 Миргородського району Полтавської області.
Трудову діяльність Олександр Пантелеймонович розпочинає на Київському заводі «Буддормаш» у 1957 році.
У 1958 році вступає на фізико-математичний факультет Полтавського педагогічного інституту. Із усіх факультетів Полтавського педагогічного інституту фізико-математичний вважається найскладнішим. Студентам доводиться досконало опановувати багато наук, досягнення яких використовуються в різних областях фізики і математики.
Розпочались незабутні студентські роки, місяці навчання, знайомства, ненаситна цікавість, що повсякчас потребувала поживи. Справжнім подарунком долі були вчителі – Микола Федорович Гур’єв, Д. М. Мазуренко, С. О. Березюк, В. О. Шутовський, В. І. Поночовний, З. П. Кушка, М. С. Ярошенко, О. Т. Хлівнюк, Г. М. Кисляк, К. М. Ширяєва, П. К. Загайко, В. П. Березовський, В .В. Ліхін, П. С. Дудик, Г. Ф. Верезомський, П. М. Горбенко, О. П. Попенко, М. П. Гардашник, М. І. Малич та інші.
За час навчання Олександр Руденко брав активну участь у роботі наукового гуртка, яким керував доцент кафедри фізики Березюк С. О., виступав на факультетських та інститутських наукових конференціях. Закінчив виш у 1963 році і отримав кваліфікацію учителя фізики і основ виробництва.
Цього ж року починає працювати вчителем фізики середньої школи № 6 м. Полтави, керує юнацьким радіогуртком УКВ-радіостанції, бере активну участь у виставках учнівської творчості. Перемагає у багатьох виставках, нагороджується і преміюється поїздкою по обміну досвідом розвитку учнівської творчості до НДР.
У Полтавському педагогічному інституті починає працювати з 1962 року за сумісництвом на кафедрі загальнотехнічних дисциплін, де викладає автосправу, з 1964 року – на кафедрі фізики, веде практичні і лабораторні заняття з дисциплін кафедри.
З 1968 року переходить на постійну роботу асистентом кафедри фізики. У 1969 році друкує першу наукову статтю «Применение лампы ДРЛ в эпидиаскопе» у журналі «Физика в школе» (№ 6, с. 55) у співавторстві.
Перериває свою трудову діяльність у виші тільки на навчання в аспірантурі (1972–1975 рр.) на кафедрі молекулярної фізики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Учень відомого українського вченого, професора, доктора фізико-математичних наук, Заслуженого діяча науки і техніки України Олександра Захаровича Голика та Петра Пилиповича Чолпана, кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри молекулярної фізики КДУ імені Тараса Шевченка, Олександр Пантелеймонович у 1977 році захистив кандидатську дисертацію «Дослідження пружних і в’язких властивостей молекулярних рідин» зі спеціальності 01.04.15 – молекулярна фізика і здобув учений ступінь кандидата фізико-математичних наук.
У дисертації вперше досліджено коефіцієнт поглинання і швидкість поширення ультразвуку, коефіцієнт об’ємної і зсувної в’язкості, густина фторпохідних бензолу, рідин з ОН-групами, мінеральних і синтетичних рідин. У роботі здійснено аналіз температурної залежності фізичних властивостей, визначено активаційні параметри в’язкої течії досліджених рідин. Дисертація присвячена актуальним питанням фізики рідкого стану, містить ряд нових і оригінальних результатів.
Паралельно з навчанням в аспірантурі на кафедрі молекулярної фізики КДУ, аспірант Руденко О. П. виконував госпдоговірну тематику по дослідженню фізичних властивостей мінеральних і синтетичних масел для Всесоюзного науково-дослідного інституту будівельного і шляхового машинобудування «ВНИИСтройдормаш» (м. Москва).
Повертається до Полтавського педагогічного інституту в 1975 році після успішного закінчення аспірантури.
З 1977 року по 1981 рік – старший викладач кафедри фізики, з 1981 – 1991 рр. – доцент, з 1992 року – професор кафедри, завідуючий кафедрою загальної фізики.
З 1978 року наказом ректора призначається деканом фізико-математичного факультету. Успішно керує одним із кращих факультетів ВУЗу протягом наступних 25 років (до 1 вересня 2003 року).
У ті роки вирувало студентське життя. Традиційно на факультеті проводилась гуморина, конкурси самодіяльності, серед студентів першого курсу конкурс «Алло, ми шукаємо таланти». Щорічно проводились вечори відпочинку «День студента», «Новорічне свято», «8 Березня», «День святого Валентина». На факультеті з приходом Віри Олександрівни Власової народився студентський театр естрадних мініатюр, який був названий «Екстемік» і виступи якого на факультетах і різних сценах Полтави внесло цікавість і різноманітність у життя. Художні колективи факультету брали активну участь у конкурсі університету «Студентська весна». Більше 6 років на факультеті працювала загальноуніверситетська команда КВН «ФІМА», відома широким глядачам не тільки в місті, а й на Україні (керівник – Слюсар І.А.) – неодноразові переможці міських та обласних змагань; чемпіони відкритої Донецької ліги КВН; учасники Міжнародної Інтерліги команд КВН країн СНД. Силами студентського колективу факультету побудовано кафе «Ворсклянка» та танцювальний зал «Глобус», де студенти могли проводити вечори відпочинку.
Більше 23 років працював оркестр народних інструментів (керівники – Вовк М. М. і Чухрай О. І.); гурток бардівської пісні; команда знатоків; фотогурток; радіогурток; ансамбль сучасного естрадного танцю.
У спортивних змаганнях з різних видів спорту факультет незмінно посідав перші місця серед шести факультетів університету.
У 1983 році Полтавський педагогічний інститут бере участь у Виставці досягнень народного господарства СРСР в м. Москва. Учасником ВДНГ СРСР по павільйону «Труд и отдых» і по виставці «Подготовка педагогических кадров и формирование профессионального мастерства молодого учителя» був декан фізико-математичного факультету Руденко О.П., який нагороджений Золотою медаллю ВДНГ і грошовою нагородою за безпосередню участь у розробці проекту і створення оригінального кабінету педагогічної майстерності, сприятливого до впровадження в навчальний процес експериментальної програми «Учитель», підвищенню ефективності і якості підготовки вчителя.
З 1975 року Олександр Пантелеймонович зацікавився долею Ю. В. Кондратюка. Ще у 60-ті роки в колах учених ширилися різні версії про Кондратюка – від ученого-самоучки до мастильника залізничних вагонів. Така думка була й серед астрономів Київського університету імені Тараса Шевченка. Не один раз на розширених радах фізичного факультету проф. С. К. Всехсвятський піднімав питання про забуте добре ім’я нашого земляка.
Розпочинає пошуки О. П. Руденко серед учителів-фізиків, які в 20-ті роки викладали фізику в школах м. Полтави. Але, на превеликий жаль, ніхто нічого не знає про нашого земляка.
Знайомство з доцентом кафедри історії України В.Н. Жук дало поштовх до зустрічі з братом Ю. В. Кондратюка Анатолієм Володимировичем Даценком і його дружиною Миліцією Костянтинівною, що призвело до створення у 1978 році музею кімнати Ю. В. Кондратюка. Так, вперше в Полтаві, на Україні і в СРСР був створений музей, присвячений піонеру космонавтики. Відтоді Олександр Пантелеймонович стає завідуючим музеєм Ю. В. Кондратюка.
Починаючи з 1997 року на базі музею проводять щорічні Всеукраїнські Кондратюківські читання, різноманітні міжнародні конференції, присвячені ювілейним датам в історії космонавтики (90-річчю та 100-річчю з дня народження Ю. В. Кондратюка, 70-річчю Ю. О. Гагаріна, 90-річчю В. М. Челомея, 230-річчя від дня народження видатного інженера-артилериста, конструктора бойових ракет, генерал-лейтенанта О. Д. Засядька, 100-річчя з дня народження М. К. Янгеля, 100-річчя з дня народження В. П. Глушка, 95-річчя з дня народження льотчика-космонавта Г. Т. Берегового – науково-практична конференція «Полтавські стежки космічних доріг»).
Після захисту кандидатської дисертації Олександр Пантелеймонович не зупинився на досягнутому, а розпочав активні наукові дослідження в галузі молекулярної фізики, а саме: дослідження акустичних спектрів і з’ясування молекулярних механізмів акустичної релаксації в ряді гомогенних і гетерогенних рідких системах в діапазоні частот від 106 до 109 Гц.
У 1993 році захищає докторську дисертацію «Молекулярні механізми нерівноважних процесів у ряді гомогенних і гетерогенних рідких систем» зі спеціальності 01.04.14 – теплофізика і молекулярна фізика і здобуває учений ступінь доктора фізико-математичних наук. У цьому ж році Олександру Пантелеймоновичу присвоєно вчене звання професора кафедри загальної фізики.
Науковим консультантом досліджень був доктор фізико-математичних наук, професор кафедри молекулярної фізики КДУ Сперкач Володимир Савелійович. Об’єкти дослідження були синтезовані в Інституті органічної хімії НАН України у відділі хімії фторорганічних сполук під керівництвом Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора хімічних наук, професора Ягупольського Льва Мусійовича.
19 грудня 1998 р. О. П. Руденко обирається академіком Академії наук Вищої школи України по Відділенню фізики та астрономії.
Олександр Пантелеймонович є організатором і учасником численних наукових заходів – науково-практичних і науково-технічних конференцій, симпозіумів. Під його керівництвом на фізико-математичному факультеті проводилися міжнародні конференції, присвячені актуальним питанням акустичної спектроскопії та суміжних областей фізики конденсованого стану речовини.
Особливу увагу професор Руденко приділяє залученню до участі у конференціях студентів і магістрантів, аспірантів і молодих вчених факультету, що забезпечує не тільки апробацію їх кваліфікаційних робіт, але й сприяє їх становленню як науковців, дослідників.
Здійснив наукове редагування 6 випусків «Збірника наукових праць Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка» (серія «Фізико-математичні науки»), внесеного до переліку видань ВАК України, в яких можуть публікуватися результати досліджень на здобуття ступенів кандидата і доктора наук.
На фізико-математичному факультеті при кафедрі загальної фізики в 1995 функціонувала аспірантуру зі спеціальності 01.04.14 – теплофізика та молекулярна фізика. Пiд науковим керiвництвом професора Руденка О.П. девʼять випускників аспірантури захистили кандидатські дисертацiї, якi були присвяченi акустичнiй спектроскопiї рiдких полiефiрiв (Ю. П. Бендес, Я. В. Сперкач, О. М. Тютюнник, С. О. Сперкач), акустичнiй спектроскопiї водних розчинiв нiтратiв двозарядних катiонiв (Л. О. Матяш), акустичним i реологiчним властивостям фторзамiщених ароматичних сполук (А. М. Хлопов), реологiчним i дiелектричним властивостям розчинiв гнучколанцюгових полiмерiв (О. В. Хорольський), впливу фторзаміщення в аліфатичних спиртах на їх реологічні та акустичні властивості (А. М. Гетало) та методицi навчання фізики (Г. М. Кузьменко).
Під керівництвом Олександра Пантелеймоновича кафедра загальної фізики виконувала дві науково-державні теми: № 0401 «Вивчення молекулярних механізмів релаксаційних процесів методами акустичної спектроскопії на етапах лікування онкологічного захворювання в організмі людини» та № 0301 «Дослідження впливу низькомолекулярних фізіологічно-активних речовин на структурно-динамічні властивості сироваточного альбуміну».
Наукові та творчі зв’язки підтримувалися з академічними установами України, зокрема з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова, Інститутом фізики НАНУ, Інститутом математики НАНУ, Інститутом органічної хімії НАНУ, Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАНУ, Інститутом фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАНУ, Інститутом проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАНУ, Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна, Рівненським державним гуманітарним університетом. Також наукові зв’язки підтримуються з Московським державним університетом імені М. В. Ломоносова, Курським державним університетом (всі – Російська Федерація), Гродненським державним університетом імені Янки Купали, Гомельським університетом імені Франциска Скоріни (всі – Республіка Білорусь) та Інститутом хімії поверхні імені О. О. Чуйка НАНУ.
Можна з впевненістю стверджувати, що проф. Руденко О. П. створив наукову школу з молекулярної акустики в Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. Отримав почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1996 р.).
Як декан фізико-математичного факультету Олександр Пантелеймонович започаткував на факультеті проводити зустрічі з відомими вченими в галузі фізики, математики, хімії з України та колишнього Радянського Союзу. На факультеті виступали з лекціями академік Митропольський Ю. О. і академік Самойленко А. М. (директори Інституту математики НАНУ), академік Загородній А. Г. (директор Інституту теоретичної фізики НАНУ), академік Булавін Л. А. (декан фізичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка), проф. Іваненко Д. Д.,
проф. Шахпаронов М. І. (МДУ імені М. В. Ломоносова), проф. Голик О. З., проф. Шиманський Ю. І., проф. Сперкач В. С., проф. Поперенко Л. В., проф. Альохін О. Д. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), проф. Ягупольський Л. М. (завідувач відділом хімії фторорганічних сполук Інституту органічної хімії НАНУ), проф. Маломуж М. П. (Одеський національний університет імені І.І. Мечникова), проф. Андронов В. М., проф. Орлов Д. Д., проф. Каротеєв А. М. (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), проф. Мігіренко Г. С. (Новосибірський політехнічний інститут), проф. Шилов В. В. (Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАНУ), проф. Гріффен Л. О. (НТУУ «Київський політехнічний інститут»), академік Шкіль М. І., академік Шут М. І. (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), академік Бар’яхтар В. Г. (директор Інституту магнетизму НАНУ), космонавти Севостьянов В. І. та Волинов Б. В.
Олександр Пантелеймонович Руденко відзначений медаллю імені академіка С.П.Корольова, медаллю імені Ю.В. Кондратюка, знаком «Відмінник освіти», знаком імені Петра Могили, дипломами і грамотами Міністерства освіти і науки України.
У Ромодані, на приміщенні Ромоданівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (колишньої Ромоданівської залізничної школи № 29, випускником якої був Олександр Пантелеймонович), встановлено пам’ятну дошку доктору фізико-математичних наук, професору, заслуженому діячу науки і техніки, академіку Академії наук вищої школи Олександрові Руденку.
