Видатний український фізик Митрофан Васильович Пасічник — засновник української школи з нейтронної фізики, академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико-математичних наук, професор.
Митрофан Васильович народився у в селянській родині 17 червня 1912 р. в селі Жирківка (нині Машівський район Полтавської області). У 1929 р. Митрофан закінчив трудову семирічну Михайлівську школу, де він був кращим учнем. У 1931 р. закінчив Полтавський інститут соціального виховання (нині − Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка), де під час навчання працював лаборантом, та був залишений при кафедрі фізики на посаді асистента, працював також викладачем робітфаку для подальшої підготовки до наукової та педагогічної роботи. У той період Митрофан Васильович захопився вивченням структури металів та впливу на неї рентгенівських променів.
З 1932 по 1935 р. М. Пасічник навчався в аспірантурі Інституту фізики ВУАН УРСР у Києві в рентгено-фізичному відділі. Після закінчення аспірантури працював у цьому інституті науковим співробітником, а згодом, після здобуття в 1938 р. наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук, очолив лабораторію цього інституту. З 1940 по 1941 р. був проректором й одночасно завідувачем кафедри експериментальної фізики Чернівецького університету.
Перші наукові праці Митрофана Васильовича присвячено вивченню дифракції швидких електронів та електронографічному вивченню структури тонких шарів речовини, природи захисних плівок у нержавіючих сталях і кислотостійких чавунах.
З 1946 за клопотанням Президента АН УРСР О. О. Богомольця та І. В. Курчатова Митрофан Васильович працює в Інституті фізики: до 1948 р. старшим науковим співробітником, з 1949 р. очолює відділ ядерної фізики, у 1950 р. стає директором інституту (до 1965 рр.). Одночасно він завідував кафедрою ядерної фізики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (до 1961 р.). З 1970 року діяльність ученого пов’язана з Інститутом ядерних досліджень АН УРСР, ініціатором створення якого він був і який очолював упродовж перших трьох років. До 1987 р. Митрофан Васильович працював завідувачем відділу ядерної фізики Інституту ядерних досліджень, а в останні роки свого життя був радником при дирекції інституту.
У перші повоєнні роки Митрофан Васильович Пасічник, працюючи в Інституті фізики у співпраці з науковцями Ленінградського фізико-технічного інституту АН СРСР провів тонкі дослідження природи спектрів позитронів конверсії, що дало змогу отримати прецизійні дані про положення та інтенсивності ряду ліній.
У подальшому наукові інтереси Митрофана Васильовича Пасічника зосереджувалися на дослідженнях з ядерної та нейтронної фізики. Він вивчав взаємодію нуклонів низьких і середніх енергій з атомними ядрами; виконав експериментальні дослідження пружного і непружного розсіяння, радіаційного захоплення нейтронів з енергією порядку 1-14 МеВ великою групою ядер. Митрофан Васильович зробив висновок про те, що кутовий розподіл пружно розсіяних нейтронів залежить від атомної маси елементів, на яких відбувається розсіяння, і від енергії нейтронів, продемонстрував, що процеси пружного розсіяння нейтронів досить добре описується за допомогою оптичної моделі атомного ядра.
Митрофан Васильович разом з його колективом проводили дослідження ядер складових речовин конструкційних реактивних матеріалів, які мали бути використані для уповільнення нейтронів графіту (С), свинцю (Pb), ртуті (Hg) і натрію (Na) для теплозему в реакторах на швидких нейтронах, а також ядерних реакцій середніх енергій. Велася наукова діяльність і з інтенсивних джерел нейтронів: були сконструйовані і виготовлені електростатичний генератор у стислому газі на енергії протонів 2,5 MeB, нейтронні генератори, нейтронні спектрометри і селектори нейтронів для роботи на реактивних пучках, введено в дію циклотрон (1953 р.), почав діяти експериментальний реактор потужністю 10 MeB (з 1960 р.).
Підсумком його досліджень у галузі нейтронної фізики в 50-ті роки стала докторська дисертація (1956 р). Наукова, педагогічна та громадська діяльність Митрофана Васильовича цього періоду дістала широке визнання в Україні та за кордоном: професор за спеціальністю «експериментальна ядерна фізика» (1957 р.), член-кореспондент АН УРСР (1958 р.), дійсний член АН УРСР (1961 р.), присвоєно почесне звання «Заслуженого діяча науки України» (1962 р.). М. В. Пасічник очолював делегації на генеральних конференціях МАГАТЕ, а також делегацію на Міжнародній конференції при ООН зі створення МАГАТЕ, комісію по зв’язкам з цією організацією, входив до складу наукових радників оргкомітетів міжнародних конференцій з ядерних даних для науки і технології, був незмінним головою всесоюзних конференцій з нейтронної фізики, брав активну участь у роботі міжнародних і союзних конференцій з ядерної фізики та зустрічався з керівниками Державного комітету з використання атомної енергії СРСР і атомних відомств розвинутих країн світу. Митрофан Васильович докладав зусиль, щоб ядерна фізика як фундаментальна наука посіла в Академії наук УРСР гідне місце серед інших пріоритетних наукових напрямків, а нейтронній фізиці, основоположником якої в Україні (і взагалі в Радянському Союзі) він був, відводилась провідна роль.
У монографіях Митрофана Пасічника «Питання нейтронної фізики середніх енергій», «Нейтронна фізика» висвітлюються питання, присвячені ядерній фiзицi, фізиці реакторів, металофізиці, історії та методології фізики. Також надруковано понад 250 публікацій з питань ядерної, нейтронної фізики та мирного використання атомної енергії серед них: «До питання про роздільну здатність магнітного спектрографа» (1949 р.), «Атомне ядро» (1958 р.), «Електронографія» (1959 р.), «Питання нейтронної фізики середніх енергій» (1962 р.), «Ядерний реактор» (1964 р.), «Нейтронна фізика» (1969 р.)
Митрофан Васильович очолював наукову раду НАН України з проблеми «Ядерна фізика», був членом редколегій «Українського фізичного журналу» та «Української Радянської Енциклопедії», був членом Комісії з ядерних даних Державного комітету з використання атомної енергії СРСР, Президії республіканського товариства «Знання» та Республіканської Ради Миру. Митрофан Пасічник займався питанням про ненадійність атомних реакторів, які були встановлені на Чорнобильській АЕС. Спільно з іншими вченими інституту фізики працював над з’ясуванням причин техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС, вніс багато цінних пропозицій щодо підвищення безпечності таких реакторів та брав участь у розробці державної комплексної програми безпечних діючих АЕС України.
Митрофан Васильович Пасічник був відзначений за свої здобутки трьома орденами Трудового Червоного Прапора,Почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР.
Більше про Митрофана Пасічника у публікації «Короткий біографічний нарис про життя та творчість»: http://jnpae.kinr.kiev.ua/13.2/Articles_PDF/jnpae-2012-13-0119-Pasichnyk_100.pdf
