У межах тижня факультету комп’ютерних наук, математики, фізики та економіки відбулися заходи кафедри загальної педагогіки та андрагогіки

1 квітня 2026 р. відбувся профорієнтаційний захід «Від логіки до стартапу: як працюють алгоритми і як створити свій додаток за 20 хвилин», який провів аспірант кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Дмитро Дєдов.

Учасники мали змогу не лише ознайомитися з базовими теоретичними засадами функціонування штучного інтелекту, а й побачити, як ці технології можна застосовувати на практиці для реалізації ідей.

Під час зустрічі акцентували увагу на тому, що сьогодні штучний інтелект став невід’ємною частиною повсякденного життя: його використовують у мобільних пристроях, соціальних мережах, цифрових сервісах, системах рекомендацій і генеративних платформах. Водночас учасникам запропонували подивитися на ШІ не як на «магію» чи складну недоступну технологію, а як на інструмент, що ґрунтується на логіці, математичних закономірностях і роботі з даними.

У доступній формі присутнім пояснили, як відбувається процес «навчання» штучного інтелекту. Зокрема, було проведено аналогію між тим, як людина пізнає світ через спостереження й досвід, і тим, як алгоритми машинного навчання виявляють закономірності в масивах даних. Учасники дізналися, що сучасні нейромережі не працюють за жорстко прописаними правилами, а навчаються на великій кількості прикладів, поступово вдосконалюючи точність своїх рішень.

Окрему увагу було приділено принципу роботи штучного нейрона як базового елемента нейронної мережі. У межах заходу було розглянуто, як алгоритм аналізує окремі ознаки об’єкта, як визначається їхня важливість за допомогою так званих «ваг» і як у процесі численних повторень система коригує власні параметри для отримання більш точного результату. Такий підхід дав змогу учасникам краще зрозуміти, що в основі функціонування ШІ лежить не абстрактна складність, а послідовний математичний механізм.

Не менш важливим аспектом зустрічі стало обговорення ролі даних у розвитку штучного інтелекту. Під час заходу було підкреслено, що навіть найпотужніші алгоритми не можуть працювати ефективно без якісно підготовленої інформації. Учасники ознайомилися з поняттям Big Data, а також із проблемами, що виникають у разі використання неповних, неструктурованих або помилкових даних. На прикладах показали, наскільки важливими є процеси очищення, перевірки та впорядкування інформації перед її використанням для навчання моделей штучного інтелекту.

Під час практичної частини заходу простежували, як сучасні інструменти штучного інтелекту можуть допомагати в генерації ідей, моделюванні концепцій цифрових продуктів і швидкому створенні прототипів стартапів. Такий формат роботи дозволив учасникам переконатися, що від ідеї до першої цифрової реалізації сьогодні можна пройти значно швидше, ніж будь-коли раніше, якщо правильно розуміти принципи роботи технологій та вміти ефективно використовувати наявні інструменти.

Студенти і викладачі, присутні на заході, з задоволенням послухали про можливості хмарних сервісів ШІ, специфіку їх роботи і застосування у професійній діяльності. Інтерес до воркшопу підтвердила жвава дискусія.

2 квітня 2026 р. відбувся захід національно-патріотичного спрямування «Історичні (архаїчні) передумови російської-української війни та актуальність української педагогічної деонтології в умовах сьогодення», який провів полковник, кандидат педагогічних наук, доцент Іван Кравченко.

На заході було порушили низку важливих історичних, суспільно-політичних, культурних і педагогічних питань, що набувають особливої актуальності в умовах сучасних викликів. Учасники обговорили історичні передумови російської агресії проти України, звернувши увагу на тривалі імперські практики, ідеологічні наративи, політику заперечення української державності, культури, мови та національної ідентичності, які формувалися впродовж століть і в сучасних умовах набули форми відкритої збройної агресії.

Особливу увагу під час обговорення приділили аналізу архаїчних ідеологем, міфів та історичних конструктів, які й сьогодні використовуються як інструменти інформаційної війни, маніпуляції суспільною свідомістю та виправдання агресивної політики. Учасники наголосили на важливості критичного переосмислення історичного минулого, протидії фальсифікації історії та утвердження правдивого національного історичного наративу як важливої складової духовної безпеки українського суспільства.

Значна частина заходу була присвячена осмисленню української педагогічної деонтології як системи морально-етичних норм, професійних цінностей і духовних орієнтирів, які мають визначальне значення в діяльності сучасного педагога. Учасники відзначили, що в умовах війни особливої ваги набуває відповідальність освітян за формування в молодого покоління патріотизму, громадянської позиції, поваги до історичної правди, національної пам’яті, людської гідності та моральної стійкості.

Під час заходу було підкреслено, що сучасний педагог покликаний не лише передавати знання, а й бути носієм цінностей, прикладом професійної честі, моральної послідовності, гуманізму та національної відповідальності. Саме тому питання педагогічної деонтології сьогодні набувають особливого значення як у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців, так і в процесі виховання молоді в умовах суспільної напруги, воєнної реальності та боротьби за українську ідентичність.

Також 2 квітня 2026 р. організували науково-просвітницький захід – екскурсію до кімнати-музею Григорія Ващенка, у якій взяли участь викладачі та студенти факультету. Захід об’єднав здобувачів освіти, зацікавлених у вивченні історії педагогіки та національної освітньої спадщини, і став важливою складовою формування їхнього професійного та світоглядного розвитку.

У межах екскурсії студентка групи М-41(ф) Марія Шевченко (наукові керівники – професори Леся Петренко та Олена Ільченко) представила змістовну доповідь, у якій висвітлила основні етапи життя і науково-педагогічної діяльності видатного українського педагога, акцентувавши увагу на його ідейних засадах і внеску у розвиток національної освіти. Особливий інтерес викликало ознайомлення з експозицією музейної кімнати з унікальними світлинами.

Проведений захід сприяв поглибленню знань студентів про національну педагогічну традицію, формуванню поваги до постаті видатних діячів української освіти, а також активізації інтересу до подальшого вивчення історико-педагогічної проблематики.